MLADA: Роль джазових вокальних технік у становленні естрадного виконавця 2022

- Коли і як у Вашому житті з'явився джаз?
Я закохалась у джаз під час навчання у музичному училищі ім. Р.М. Глієра 1994-99 роках, коли до мене потрапив запис одного з альбомів Pat Metheny. Ця фантастична музика одразу викликала в мені бажання зануритись повністю у цей новий для мене музичний простір. Тоді я навчалась за фахом естрадного вокалу, і чесно кажучи, поступово відчула пересичення від рамок і законів поп-музики у той час; знайомство з джазом, - складні гармонії, віртуозні вокальні партії, цікаві виконавчі манери, імпровізація - це стало моєю справжньою музичною мандрівкою.

- З чим пов'язана назва "Млада"?
Це мій сценічний псевдонім, який з'явився під час створення альбому “Ой весна, весна”, до якого увійшла українська народна пісня “Сидить млада за столичком”. Коли ми працювали над аранжуванням цієї пісні з композитором Павлом Шепетою і музичним продюсером альбому Сергієм Табунщиком, експериментували, записували різні варіанти вокалу, я поступово зрозуміла, що Сергій і Павло називають мене Младою. І це ім'я настільки увійшло в наше спілкування і стало природним для мене, що я вирішила випустити альбом під цим псевдонімом, хоча раніше не збиралась змінювати своє ім'я. Але мені сподобалась ідея, випустити альбом, до якого увійшли українські стародавні народні пісні, які майже всі пов'язані з весняною тематикою під старо слов'янським ім’ям Млада, яке означає молодість, весну, радість оновлення і цвітіння.
- Ви стали Лауреатом 1 премії (Чернівці, 2009р.) та Дипломантом (Харків, 1997р.) фестивалю "Червона рута". Що можете розповісти про фестиваль та учасників? Які емоції Вас переповнювали під час виступів?
Фестиваль “Червона Рута” у Харкові у 1997 році був дуже масштабним і потужним музичним заходом, великим шансом для молодих талановитих виконавців у різних жанрах - від поп-музики, рок і танцювальних гуртів, до альтернативи, панк і етно експериментів. Це був справжній творчий вулик - “Танок на майдані Конго”, “Тартак”, “Спалахнув шифер”, Катя Chilly, “Радослав”, Юлія Лорд, “Фактично самі”,” ДАТ”, “Мотор’ролла” та багато інших унікальних українських гуртів.
Участь у цьому фестивалі стала великою подією у моєму житті, мій перший вихід на велику сцену і моя перша перемога. Пісня “Комета”, написана для мене композитором Романом Суржею на слова Василя Стуса, яку я заспівала на фестивалі, увійшла у видану збірку кращого з Червоної Рути-97. Я дуже вдячна всім, хто мені допомагав і працював зі мною на фестивалі, - композиторам, стилістам, хореографам, конкурсантам і публіці за цей чудовий досвід.
У 2009 році ювілейний фестиваль “Червона Рута” святкував своє 20-річчя і проводився на Батьківщині фестивалю у місті Чернівці. Було багато різних концертних заходів з гостями фестивалю - переможцями “Червоної Рути” різних років, які приїхали привітати фестиваль з різних куточків світу.
Я на той час вже видала альбом “Ой весна, весна”, який був визнаним музичними критиками першим українським альбомом у жанрі етно-джазу і я вдячна фестивалю за таку високу оцінку - 1 Премія у жанрі “Інша музика”.
- Участь у фестивалях "Джаз-Коло", "Країна мрій", "Флюгери Львова", "Черкаські джазові дні", "Трипільське коло". Розкажіть про свої враження від участі у фестивалях.
Всі ці фестивалі пов'язані з дуже багатьма моїми різними творчими етапами і звісно ж з прекрасними емоціями. Фестиваль “Джаз-Коло” 2007 року став по суті першим великим концертним виступом “Ой весна, весна” Live в Українському Домі. Пам'ятаю, що зал тоді був переповнений, серед гостей було чимало відомих людей зі світу мистецтва і журналістики. В мене перехопило подих від відповідальності, це було справжнє свято!
На “Країні Мрій” 2008 року ми зіграли пісні з альбому “Ой весна, весна” і також представили декілька нових пісень, які щойно вийшли як сингли - канти 17 ст. “Межи горами розшумілась річка” і “Голубка”.
Пам'ятаю чудовий фестиваль “Флюгери Львова” у фантастичному місці біля Львівської Ратуші. Ми поїхали туди після виходу дуетної пісні з Денисом Повалієм “Не ходи, козаче”, яку ми випустили як сингл після участі у передачі Оксани Пекун “Фольк-music”. Ця пісня була особливо популярною на Львівському Радіо в той час і нас дуже гарно зустріла публіка і журналісти.
Фестиваль “Черкаські джазові дні” 2012 року - чудовий приклад розвитку української джазової культури у регіонах. Ми дуже вдячні організаторам за запрошення і раді були представити наш проект для черкаської публіки.
“Трипільське Коло” - легендарний етно-фестиваль, який ми відвідали у 2013 році - свято української етніки. Ми представили там нову концертну програму під назвою “Голубка”.
- Розкажіть про створення Компакт-диску "Ой весна, весна" (2005 р.) та добірку творів, які увійшли до нього.
Займаючись джазовою музикою я пробувала співати все - блюз, традиційний і бразильський джаз, навчаючись співати бі-боп імпровізації, скети і розвивати джазове мислення. І хоча все це було для мене захоплюючим і цікавим, я все одно розуміла, що в мені залишається якийсь дуже вагомий нерозкритий пласт, без якого я не відчуваю, що те, що я роблю у своїх пошуках, насправді є тим, що я хочу виразити як співачка. Я почала шукати в собі, інтуїтивно відчуваючи, що відповідь лежить в моїй етнічній самоідентичності, в рідній мові, в тому корінні і традиціях, яким, можна сказати, не треба вчитись, тому що це те, що передається поколіннями і ти відчуваєш їх як свою природу, - свій етнос, традиції.
Чим далі, тим більше я розуміла, що рано чи пізно зроблю проект пов'язаний зі слов'янським мелосом і українськими народними піснями. І цей час настав через рік після першого нашого спільного проекту з Павлом Шепетою та Сергієм Табунщиком “Capricorn’s dreams” 2002, до якого увійшли джазові стандарти, на які ми зробили власні версії, а також однойменна пісня Сергія Табунщика “Capricorn’s dreams”. Цей проект почув відомий київський меломан Володимир Лисий, який неодноразово допомагав українським джазовим музикантам у записі альбомів, і запропонував нам записати цей проект.
Пізніше, коли ми з Сергієм Табунщиком обговорювали ідеї запису альбому, він запропонував створити новий оригінальний джазовий матеріал для запису, взявши за основу синтез українських народних пісень з сучасними джазовими течіями. І це було просто неймовірно, він попав в точку, це було тим, що я також давно відчувала і хотіла зробити! Павло Шепета з радістю і великою ініціативою підтримав цю ідею і восени 2003 ми почали створювати наш проект.
Коли я обирала народні пісні для альбому, мені хотілось знайти щось особливе, стародавнє і глибоке, щоб зануритися повністю в цю магію, етнічну містику і природу. Так до альбому увійшло 7 народних пісень: закарпатська пісня “Ой жаль мені вечірочка, що я й не гуляла”, з притаманним для цього регіону духом містики і мольфарства, відома козацька пісня “Їхав, їхав козак містом”, дві веснянки - “Ой весна, весна” та “Кроковеє колесо”, щедрівка “Прилетіла ластівочка”, яка набула весняного колориту завдяки життєрадісності і яскравості композиції, створеної Павлом Шепетою. Образ ластівочки перетворився на дівчину-весну, яка мріє про своє кохання і щасливе майбутнє. В цій пісні я дещо змінила текст, а Павло написав “скет ластівочки” для голосу і флейти, який передає образ весняної дівчини-пташки. Також увійшла пісня “Сидить Млада за столичком”, яка стала однією з найважливіших у проекті, згодом ми зняли на неї відео-кліп з відомим кліпмейкером Віктором Прідуваловим і стародавня весільна пісня “Ой сосонка, літом і зимой зелена”. Композиція Сергія Табунщика “Capricorn’s dreams” увійшла до альбому як бонус-трек.
Зірковим гостем альбому став бандурист Роман Гриньків, який створив неймовірно проникливе інтро альбому, яке переходить у пісню “Ой жаль мені вечірочка, що я й не гуляла”, а також “Епілог”, яким закінчується альбом.
До запису були залучені відомі українські джазові музиканти - Володимир Шабалтас (гітара), Олексій Саранчін (клавішні), Родіон Іванов (клавішні), Денис Дудко (контрабас), Сергій Табунщик (ударні, баян, табла), Олександр Лебеденко - (бонги, перкусія), Віталій Іванов (саксофон), Марія Хмельва (флейта), Сергій Охримчук (електронна скрипка), Владислав Третяк (українська етно перкусія), Дмитро Марченко (вібрафон), Євдоким Решетько (сопілка), Ді-джей Архітектор, струнний квартет (Марія Серебрякова - скрипка, Валентина Полосіна - скрипка, Віта Вороніна - альт, Тетяна Єрьоміна - віолончель).
Альбом був записаний і зведений звукорежисером Ігорем Куриловичем в Tretyakoff Production Studio (Київ), мастерінг альбому зробив Андрій Субботін у Saturday Mastering Studio (Москва).

- Розкажіть про синтез етно і джаз музики (зокрема, української) з позиції вокальної техніки, прийомів.
Не буває конкретних правил чи технологій синтезу будь-якої етно-музики з сучасними музичними течіями чи джазом. Єдине правило - це збереження характерних ознак першоджерел - мелодії, тексту, ладово-ритмічної приналежності до тієї країни і етносу, до яких відноситься етно-матеріал і глибоке розуміння і відчуття цього матеріалу і етнічного коріння, повага до нього. Потім будь-який синтез стилів проходить через призму душі, світобачення і таланту виконавця і цілком пов'язаний з його особистістю. На стику синтезу етно і джаз манери виконання, має бути золота середина, гармонія і баланс між фольклорною образною сферою твору і його реалізацією у сучасній інтерпретації з використанням тих чи інших вокальних прийомів. Має цілком проявитись музичний смак і чуттєвість виконавця.

- В складі яких гуртів Ви працювали?
Я співпрацювала з багатьма відомими українськими джазовими музикантами, створювала власні концертні джазові проекти, серед яких “Capricorn’s dreams” 2002, “Fairytale project” (Дитячий проект) 2004, “All is full of love” (Bjork Jazz Tribute) 2005, “Lady sings the Blues” 2019 (Dedication to Billie Holiday).
Також взяла участь у записі двох альбомів Ігоря Закуса: “Присвяти” 2003, в якому заспівала дві пісні - “Сумна” і “Колискова” і у альбомі “Ukrainian Bass Song” 2010, де заспівала “Bass Song” і версію відомої лемківської пісні “Під облачком”.
В 2014 році в мене була співпраця з українським музикантом, виконавцем на Pantam SPB, Анатолієм Гернаденко і запис пісні “The Future” у його альбомі “The snow”, співавтором якої є Сергій Табунщик. Пізніше ми з Анатолієм і Сергієм зробили акустичну версію “Прилетіла ластівочка” для фестивалю Ведалайф 2014 під акомпанемент Pantam SPB і перкусії.
Але попри всі джазові проекти, головним напрямком моєї творчої діяльності після виходу альбому “Ой весна, весна” стала популяризація і синтезування української народної пісні з сучасними джазовими та поп стилями, який ми втілювали у співпраці з моїм партнером, музикантом і композитором Сергієм Табунщиком. Сергій створював аранжування народних пісень і кантів, а також писав багато авторських для нашого проекту “Ukrainian Ethno-Fantasy Music”, який за стилістикою можна охарактеризувати як ethno-fusion, ethno-jazz-pop у порівнянні з лірико-романтичним джазовим саундом “Ой весна, весна”.
До проекту, крім народних і авторських пісень, увійшли українські світські канти 17 століття, які згодом були випущені як сингли - “Межи горами розшумілась річка”2008, “Голубка” 2008 та “Тече вода по долині” 2014. Також в 2008 році вийшла акустична етно-версія пісні Олега Скрипки “Весна прийде” з Володимиром Ліхошвою на гітарі та Сергієм Табунщиком на перкусії після сюжету “Сюрприз для Олега Скрипки” на “Сніданок з 1+1”.
В 2009 році вийшов компакт-диск, записаний наживо на фестивалі “Drum Kolo” Live, на якому ми представили дві нових пісні “Дивная промова” та “Країна чудес” Сергія Табунщика.
В 2010 році ми записали дуетний сингл з Денисом Повалієм “Не ходи, козаче” після участі і інтерпретації цієї пісні у передачі Оксани Пекун “Фольк-music”.

- Ви навчались в Київському муз. училищі ім. Глієра, клас викладача Т. М. Русової. Які методи формування джазових навичок допомогли Вам опанувати джазові вокальні техніки та стати професійною співачкою?
Навчаючись в класі Тетяни Миколаївни Русової я спочатку опановувала ази поп-виконавства і естрадної постановки вокалу. Я не планувала бути джазовою співачкою, але потім, коли відкрила для себе джаз, це відчуття можна порівняти з тим, ніби я потрапила на іншу планету, де безліч всього незвіданого і цікавого, безліч нових кольорів і глибин, і я занурилась в цей простір повністю. Тобто я прийшла до джазової манери співу поступово, після декількох років постановки голосу і виконання пісень у поп та соул стилях, а також участі у фестивалі “Червона Рута-97”.
Щоб сформувати професійну джазову манеру, я слухала багато джазової музики, аналізувала, пробувала виконувати все, що було цікаво. Також вчилась імпровізувати, розвивати джазове мислення і “джазове” відчуття ритму, стала солісткою біг-бенду КДМА ім. Глієра. В 1998 році познайомилась з видатною британською джазовою співачкою, яка працює в стилі ЕСМ - Нормою Уінстон (Norma Winstone) на її десятиденному вокальному майстер класі в м. Ерфурт в Германії, де повністю занурилась у виконавські особливості цього стилю: складні математичні гармонії, інструментальні вокальні партії з шаленими стрибками і хроматизмами, що дають відчуття польоту у просторі, в якому відсутній чіткий тональний план і навіть, щоб заспівати тему пісні, вокалісту доводиться спиратись більше на математичний розрахунок побудови інтервалів ніж на звичайне відчуття мелодійності і запам’ятованих послідовностей акордів. Ця зустріч дала мені дуже сильне натхнення і познайомила з європейською специфікою сучасного джазу.
- В чому полягає складність виконання джазових технік? Чи легко Вони Вам давались?
Джаз - це філософія, світобачення, яке має свої закони і свою власну мову. І вивчити її так само складно, як вивчити будь-яку іноземну. В джазі дуже важливе тонке відчуття ритму. В традиційних джазових стандартах найбільшою ритмічною складністю для наших співаків є відчуття та передача такого ритмічного прийому як свінг, тому що воно не притаманне нашій слов'янській культурі і етно-традиції. Але без нього неможливо створити джазову манеру виконання.
В сучасних джазових стилях, таких як фанк, джаз-рок, фьюжн, а також бразильський та афро-кубинський напрямки часто виникають труднощі у вокалістів з опануванням складних синкопованих ритмів і ритмічних зміщень, з акцентами слабких восьмих та шістнадцятих долей, а також різними видами шафлу.
У сучасній джазовій музиці і етно-джазі, твори нерідко будуються у складних, змішаних розмірах, таких як 7/4, 5/4, 9/8, 12/8 і тд., і часто мають мінливі ритмічні комбінації всередині твору. Це також викликає складнощі для музикантів, які звикли мислити у розмірі 4/4, поширеному у поп-музиці. Тобто, сам по собі ритм є серйозною технікою, предметом глибокого вивчення і проникнення в різні його системи.
Що стосується мелодії і гармонії, то вони вбачають використання самих різних специфічних ладових систем, починаючи від блюзового ладу, різних бі-бопових гам (be-bop scales), побудованих на системах зменшених і напів зменшених акордів, цілотонної і хроматичної гам, до пентатоніки, а також всіх інших відомих ладів народної музики. Існують цілі школи і концепції використання цих ладів в побудові джазових імпровізацій. Для вокаліста - це простір абсолютної музичної математики. Фразування і вправи, побудовані у цих ладових системах, викликають складнощі інтонування, тому що там використовується багато дисонансів і хроматизмів, притаманних інструментальним партіям.

- На Вашу думку, яке значення посідають джазові вокальні техніки у естраді?
Для естрадних вокалістів виконання джазових технік корисно тим, що вони допомагають розкрити більш тонке відчуття ритму та слуху, що впливає на інтонування та гнучкість голосу, вийти, так би мовити, за рамки поп-музики і отримати більше можливостей самовираження, розкрити імпровізаційне мислення та багато інших аспектів. Для виконавців, які працюють в стилях танцювальної музики, таких як r’n’b, funk, disco, t-rap і тд. дуже важливим є відпрацювання моделей і прийомів джазової ритмики - синкопування, свінг, шафл, динаміка і акцентування у музичних фразах, фанк-манера вокалу. Це сучасні стилі, які мають афро-американську основу і пов'язані з джазом.


- Розкажіть більш детально про можливість застосування джазових прийомів у естрадному виконавстві (поп музика!)
Все залежить від індивідуальності виконавця, стилю, в якому він працює, його музичного смаку. На щастя тут не може бути універсальних рецептів. Кожен сам має стати художником свого життя і своєї творчості. Але чим більшою палітрою фарб ви володієте, тим більше можливостей у вас буде створити неповторну, цікаву і впізнавану манеру виконання.

- Загалом в яких музичних стилях Ви працюєте?
Я би охарактеризувала свій стиль як синтез ethno-fusion, ethno-jazz, world music і останнім часом - futuristic ethno-pop, який ми створили у співпраці з гуртом ZNEBA.

- Які джазові прийоми найчастіше використовуєте?
Оскільки я черпаю своє натхнення у етно музиці, то природно в моєму співі присутні багато етно-елементів і етно-мислення; також я люблю користуватись етно-мелізматикою, експериментувати з подачею звуку, резонуванням, динамікою, імпровізацією, використанням різних вокальних прикрас. Всі з цих прийомів, окрім етно мелізматики, є універсальними для сучасних стилів музики і джазу, тому не є секретом чи відкриттям, питання тільки у особистому відчутті виконавця щодо їхнього використання. Останнім часом, помічаю що, навіть коли співаю джазову музику, джаз-стандарти, в моєму співі присутнє відчуття етніки, і я рада спостерігати за цим процесом, відчуваю його як народження особистої палітри, з якою мені цікаво бавитись.
- Школа вокалу Марини Юрасової "Вчимося співати". Що сприяло її виникненню? Розкажіть більш детально, які важливі питання в ній висвітлювались?
В якийсь момент свого життя я відчула, що мені цікаво ділитися знаннями, які я здобула і втілила на своєму творчому шляху, тому відкрила онлайн-школу вокалу “Вчимось співати”. Спираючись на досвід і знання сучасних технологій постановки вокалу я ділилась всім тим, що вважала корисним і чого потребував виконавець на своєму шляху становлення артиста, від постановки вокалу в естрадній і джазовій манерах до розуміння і розвитку особистої творчої енергії і подачі, роботи над артистизмом.

- Розкажіть про подальший розвиток Вашої вокальної кар'єри та свою творчість на даний момент.
З 2019 року я стала солісткою ethno-futuristic pop гурту ZNEBA, створення якого розпочалося зі знайомства талановитого клавішника, сонграйтера та вокаліста Нікіти Боднара з відомим музикантом і композитором, власником студії звукозапису "Простір" Вадимом Борисенко у 2018 році, коли Нікіта приніс до студії деякі свої музичні напрацювання та ідеї. Вони сподобались Вадиму і музиканти почали співпрацювати разом, створюючи пісні для майбутнього проекту. Коли я потрапила до студії Вадима, мені дуже сподобались ідеї, які вони втілили у текстах і музиці і це надихнуло мене на пошук вокальних рішень і нової манери виконання для цього сучасного електронного проекту.
Протягом 2020 року ми працювали над створенням оригінального саунду та стилю, експериментували та писали пісні.
Стиль ZNEBA можна визначити як синтез electro-, indie- та ethno-pop.
24 листопада 2021 року відбувся реліз нашого дебютного синглу «Променем сонця» https://youtu.be/FUFL7oez91U
Також ми презентували декілька пісень Live - англомовну версію «Променем сонця» (Face the Sun), Destiny, Бабочка та Перемогти під час святкових Новорічних концертів на Creative Society TV 2022.
8 лютого 2022 вийшов наступний наш сингл під назвою “В ритмі життя” https://youtu.be/tq3cuI048U8

- Де навчаєтесь та який фах здобуваєте?
Зараз я отримую кваліфікацію магістра музичного мистецтва на двох факультетах - джазового вокалу і педагогіки та концертного менеджменту в Київській Муніципальній Академії Музики ім. Р. М. Глієра.
- Головне питання - які плани на майбутнє?
Спочатку я хочу побажати всім українцям якнайшвидшого закінчення цієї жахливої війни, миру і розквіту України. І бажаю, щоб все, що було відкладено через війну - ідеї і плани, знайшли нову енергію, натхнення і можливості для втілення.
- Що можете порекомендувати та побажати молодим естрадно-джазовим вокалістам?
Дуже часто, коли ми лише починаємо, ми навіть не можемо уявити скільки цікавого може бути на нашому обраному шляху і куди він нас приведе, які можливості і відкриття на нас чекають в процесі. Бажаю всім вокалістам рішучості і сміливості у своїх вокальних експериментах та пошуках стилю. Вірте в себе, будьте наполегливими і дійте! І нехай всі складнощі на вашому шляху лише загартовують і надихають вас!