MLADA: Великий і різнобарвний світ української етніки

Розкажи про себе і своє захоплення українською піснею і фольклором.
З самого дитинства я жила у атмосфері українського фольклору: пісень, казок, свят. Адже в нашій родині цінують українські традиції, народну музику і я часто чула як співає мама або бабуся, також мій дідусь грав на гітарі, бандурі та мандоліні. В музику я закохалась з раннього дитинства і не мала жодних сумнівів, що моє життя буде пов’язане саме з нею. В шкільні роки навчалась в музичній школі по класу фортепіано, а потім поступила до КДВМУ ім. Р. М. Гліера по класу естрадного співу.
На протязі навчання в музичному училищі закохалась в джаз і багато уваги як співачки приділяла саме цьому напрямку музичного мистецтва, повністю занурившись у світ імпровізації, розмаїття джазових стилів – від мейнстріму, традиційного джазу, блюзу до бразильських, латиноамериканських джазових традицій. Мені хотілось все спробувати, всього навчитись, тому я створювала багато різних джазових проектів, експериментувала.
Але з часом, це був 2002-2003 рік, я стала замислюватись над тим, що в Україні, принаймні в джазовому середовищі, зовсім не чути музики поєднаної з українськими фольклорними традиціями, ніби якось не прийнято втілювати їх в джазову музику. Хоча, наприклад, в музиці європейських, ізраїльських, східних музикантів часто вирують фольклорні мотиви або навіть цілком народні пісні тих країн, з яких вони є. І музика лише виграє від цього, вона набуває самобутніх, незрівняних рис.
І так сталось, що саме такі думки поділяв зі мною музикант, відомий джазовий барабанщик Сергій Табунщик, який і запропонував створити альбом, у основі якого лежали б стародавні українські народні пісні. Так в 2005 році з’явився наш перший український етно-джазовий альбом «Ой весна, весна». Аранжування та композиції народних пісень в альбомі створив композитор Павло Шепета.
1. Як музикант, що вивчає різні напрямки і джаз, що можеш сказати про українське музичне мистецтво, його особливість?

Коли я почала працювати над альбомом, підбирала для нього пісні, я навіть уявити не могла, який насправді великий і різнобарвний світ української етніки. Це дуже цінний пласт простої людської мудрості, чистоти, любові, близькості до природи та містики.
Звісно, етнічна музика кожного народу має свої характерні риси, свій темперамент і це чудово! Нашій музиці притаманні свої особливості і в кожному регіоні України вони відрізняються. Це і характерне ладове забарвлення, особливості мелізматики, манери виконання та й сама мова, діалекти, які використовуються. Мені дуже подобається глибина нашої музики, її душевність.

3. Кого з сучасних українських виконавців, що співають українською мовою могла б виділити і чому?

В Україні є талановиті виконавці в різних напрямках музичного мистецтва. І мене особисто радує те, що незважаючи на всі складнощі і негаразди, які відбуваються в нашій країні протягом вже багатьох років, талант здатен до виживання і творчості.
Для мене особисто взірцем і душею української пісні завжди була Ніна Матвієнко.

4. Чи була у Тернополі, і чи знайома з творчістю західного регіону країни?
Так, багато пісень звідти увійшли до мого репертуару. Це і Закарпатські, Буковинські, а також пісні з Галичини. У Тернополі доводилось бути на гастролях.

5. Як відбувається збір твого репертуару і на що в першу чергу звертаєш увагу?
Що стосується народних пісень, то я знаходжу їх усюди. Завжди радію кожній нагоді знайти гарну пісню, чи то в збірках пісень, чи зі спілкування з фольклористами, чи, навіть, з інтернету. Також іноді знаходжу матеріал у бібліотеках, як, наприклад, пощастило знайти в Київській Бібліотеці Мистецтв збірник українських світських кантів 17-го століття. Звідти до мого репертуару потрапили «Межи горами розшумілась річка» та «Голубка».
Та зараз до мого репертуару входять не тільки старовинні народні пісні. Дуже багато пісень для мене створює музикант, композитор та продюсер мого проекту «Ukrainian Ethno Fantasy Music» – Сергій Табунщик. Деякі пісні Сергія написані у фольклорному характері, отож чудово поєднуються із звучанням народних пісень, додаючи якоїсь особливої філософської концепції проекту.
Для мене важливо, аби пісні несли глибокий зміст, якусь невловиму магію і душевність. Тому я обираю саме такі пісні.

6. Чому сьогодні важливо відроджувати українські традиції, пісню і фольклор?

Люди повинні поважати землю, на якій вони живуть, цінувати те, що вона дає, знати і любити свою мову, фольклор, традиції. Тому що це те, що дає відчуття власної гідності як нації, без цього, мені здається, неможливо бути повноцінною нацією. І ми всі відповідальні за збереження і розвиток наших традицій, нашого мистецтва. Ми відповідальні за те, яким буде наше майбутнє. І в нас все є для цього! Наш фольклор - це глибокий колодязь зі скарбами, які ще недооцінені і яких вистачить ще не на одне покоління для усвідомлення і вдосконалення, для втілення нових цікавих ідей.

7. Що б побажала молодим виконавцям, а також тим, хто слухає музику?
Хочу побажати всім великого натхнення, творчості, експерименту.
Будьте щирими та сміливими у ваших починаннях. І нехай буде прекрасна українська музика на всі часи!