Марина Юрасова -Творчість душі 2014

Творчі люди люблять набувати нового досвіду і відчуття, а їх відкритість є рушійною силою натхнення. Не дарма психолог Скотт Баррі Кауфман вважає, що для творчості потрібна гармонія і самодостатність, так як «важко придумати якусь ідею, якщо ви не можете просто налагодити контакт із самим собою». Для самодостатності, бажання творити і творити люди досліджують життя, крок за кроком пізнають себе і навколишній світ, і навіть коли вони стають зовсім дорослими, продовжують ставити запитання. Хтось знаходить відповіді в результаті великої кількості бесід, хтось у власних спостереженнях та висновках. Ще однією незмінною спільною рисою всіх творчих людей є інтерес до життя і вміння мріяти - все це дає здатність виходити далі кордонів власної свідомості і досліджувати світ, пізнавати його. Люди творчих професій намагаються зберегти ясний розум і вміння сфокусуватися на проекті, тому що від цього залежить вся їхня робота. Наприклад, Девід Лінч медитує, що сприяє творчому мисленню. А співачка Марина Юрасова відкрила для себе світ створення прекрасного одягу, концертних костюмів та аксесуарів, - світ в'язання рукотворних речей, тим самим вийшовши за рамки звичайного музичного світу. В рамках виставки "Медвін: рукоділля, хобі, подарунки до Різдва", яка проходила в Києві 4-6 грудня на творчому майданчику журналу «Стіна» Марина представила деякі зі своїх робіт, чим викликала цілий шквал радості й бажання доторкнутися до її творчості, навіяної музикою, але створеної в іншому форматі. Навіть чоловіки, не залишилися осторонь, і з задоволенням приміряли створені її фантазією і руками наряди. Не дарма ж ще в давні часи було помічено, що одяг може змінювати людину не тільки зовні, вона деколи надає йому особливий настрій, впевненість, навіть ходу може змінити. А наскільки жіночна жінка, яка обрамляє своє обличчя витонченим капелюшком. Шкода, що сучасні жінки втратили традицію носити капелюх - це дуже елегантна річ і у Марини Юрасової це жіноче чудо виходить дуже красиво, яскраво, навіть, здавалося б, простий берет, перетворюється у неї на витвір мистецтва. Не дарма чоловіки раніше говорили, що Жінка, яка надягла капелюх - це Дама. Незнайомка. Леді. Магія і чарівність.

Про те, як співачка стала майстром одягу, розповіла нам сама Марина Юрасова.

- У дитинстві часто спостерігала, як в'яже бабуся, мені дуже подобалось і вона мене навчила. Я навіть зв'язала собі светр років в дванадцять. Справа в нас зазвичай відбувалась ввечері або коли йшов дощ, бабуся сиділа і в'язала. Від цього, чомусь в будинку ставало так затишно. А я бувало читала її казки або співала, вона дуже любила слухати під час в'язання.
Потім я довгий час не підходила до рукоділля, займалася музикою. І навіть не могла подумати, що буду створювати свій одяг хендмейд.
Ідея створення в'язаного одягу прийшла якраз, коли я почала синтезувати українські народні пісні з джазовою, сучасною музикою. Я раптом побачила свій сценічний образ, який представляв собою синтез архаїки і сучасного в одязі. Зрозуміла, що це може бути в'язаний одяг в різних сучасних техніках. І дуже захотілося все це зробити самостійно. Поступово навчилася в'язати гачком звичайним і туніським, на вилці. Також познайомилася з сучасними техніками в'язання - фріформ і в'язаний печворк. Дуже люблю ірландське мереживо. Якраз зараз працюю над сукнею в цій техніці.
Люблю декорувати одяг камінням та бісером, також є у мене в колекції одне пальто "baby doll", декором до якого, стала вишивка стрічками.
Дуже люблю працювати з кольором. З часом зрозуміла, що мені подобається створювати не тільки для себе. Подобається бачити і придумувати щось особливе для різних людей. Бачити і підкреслювати їх образ, характер. Багато чому вчуся прямо в процесі створення. А надихає мене найчастіше музика, яку я слухаю в процесі. Останнім часом це Mariza і взагалі португальська музика "фадо", сучасні її інтерпретації.

Автор: Наталія Костилєва 2014